Віртуальні виставки
Украина онлайн

Курси валют:

finance.ua finance.ua


Реклама:


"Слово про композитора"

(до 90-річчя від дня народження Платона Майбороди) 

(1918-1989)

Одгримлять мелодії судьбою
І відкотяться важкі громи,
Але ми з тобою, ми з тобою
Назавжди залишимось людьми.
А. Малишко

"Рідна мати моя, ти ночей не доспала...", "Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б'є...", "Ми підем, де трави похилі, де зорі в ясній далині...". Хто не знає цих поетичних рядків, міцно пов'язаних у нашій свідомості з чарівними пісенними мелодіями. Пісні ці давно вже стали народними, а ім'я їх автора сяє на музичному небосхилі однією з золотих зірок.

Платона Іларіоновича Майбороду дала нам щедра на таланти земля Полтавщини. Він народився на хуторі Пелехівщина Глобинського району в селянській сім'ї, в якій були закохані в народну музику, знали багато пісень, любили грати на різних музичних інструментах. У цій родині виник своєрідний ансамбль, що складався зі скрипки, бандури, балалайки, мандоліни. Платон змалку навчився грати по слуху на балалайці. А старший його брат, Георгій, який першим у сім'ї торував шлях у музичне мистецтво (згодом відомий композитор, народний артист СРСР, лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка), почав навчати його музичної грамоти.

Закоханість у музику, палке бажання самому опанувати це високе мистецтво породили рішення вступити до Київської консерваторії (1934), де вже вчився у класі видатного композитора і педагога Л.Ревуцького Георгій Майборода. Втім знань, на жаль, виявилося недостатньо. Проте здібному юнакові пощастило: Лев Миколайович взяв його до себе у клас композиції до Київського музичного училища. Велика обдарованість, чудова пам'ять, наполегливість та вимогливість до себе допомогли П.Майбороді пройти чотирирічний курс музичного училища за два роки. 1938 р. він став студентом консерваторії. За порадою Л.Ревуцького Платон, окрім програмних занять, серйозно вивчав українську народну пісенність, щороку брав участь у фольклорних експедиціях.

Особливе враження справив на П.Майбороду гуцульський фольклор. Записані ним гуцульські пісні, як і раніше зроблені записи українських народних пісень, зокрема на поезії Т.Шевченка, згодом увійшли до різних фольклорних видань та багатьох спеціальних збірок. Саме обробки гуцульських народних пісень для голосу у супроводі фортепіано стали початком пісенного доробку митця.

Наприкінці 1945 р. П.Майборода після демобілізації повернувся на Батьківщину і 1947 р. закінчив композиторський факультет Київської консерваторії. Його дипломною роботою була симфонічна увертюра "Прометей"(або "Героїчна увертюра").

Близько шести років Платон Іларіонович працював викладачем у Київському музичному училищі ім. Р.Глієра та у вечірній музичній школі для молоді. Саме тоді його увагу як композитора привернула пісня. 1947 р. позначився для митця творчими зв'язками з такими колективами, як хор Київського будинку піонерів та славнозвісна Українська капела бандуристів.

Велике місце у пісенному доробку П.Майбороди та А.Малишка посідають пісні про кохання, в яких знайшли відгук краса і чистота людських почуттів, щирість і вірність - ті одвічні ідеали, що у всі часи хвилювали митців. Особливо відзначаються серед них дві: "Ми підем, де трави похилі" (з кінофільму "Долина синіх скель") і "Ти моя вірна любов" (з кінофільму "Літа молодії").

Останнім спільним твором композитора і поета стала пісня "Моя стежина". Слова А.Малишко написав уже в лікарні, в лютому 1970 p., a музику йому так і не довелося почути. Це лебедина пісня поета, де глибоко осмислюється життя, де є образ вузенької, протоптаної босими ногами стежини у рідному селі, котра веде у світ широкий.

Тісні творчі зв'язки мав композитор з українським драматичним театром ім. Івана Франка. І в роботі над музикою для театру митець не зраджував свого творчого обдаровання. В центрі його задуму - завжди пісня, яка часто стає образним узагальненням масштабного твору.

Багато років П.Майборода співробітничав із Київською кіностудією ім. О.Довженка, писав музику до численних кінофільмів.

Доробок Платона Майбороди становить понад 200 пісень, кантат, ораторій, увертюр і дум, багато з яких увійшли до пісенної скарбниці українського мистецтва.

Звичайно він не був першим діячем української музики, котрий вдало використовував національний фольклор чи інтонації пісні-романсу, спирався на традиційні гармонічні формули. Проте йому першому (і, мабуть, єдиному) вдалося злити ці різнорідні стильові джерела в органічному синтезі, переосмисленому через неповторну творчу індивідуальність.

Починаючи з 50-х років, пісні Платона Майбороди завоювали серця мільйонів любителів музики в Україні і далеко за її межами. Вони мали й неабияке громадсько-політичне значення: серед санкціонованої державою московської пісенної зливи тих років, що буквально затопила ефір та концертні естради, пісні Платона Іларіоновича нагадували українцям про неперевершену красу й дорогоцінність їх власної народної пісні, рідної мови, що довгі роки витіснялася з ужитку.

Символічно, що проводжала Платона Майбороду в останню путь його "Пісня про рушник", у виконанні Олександра Таранця, який був колись її першим виконавцем.

Про неповторність і незвичайність таланту композитора влучно висловився Олександр Білаш, знайшовши чи не найвиразніше визначення сутності Майбороди як явища: "Платон Майборода вибухнув піснею".

Муха А. Майборода Платон Іларіонович / Муха А. // Композитори України та української діаспори : довідник. - К.: Музична Україна, 2004. - С. 193.






Українські народні пісні в записах Платона Майбороди / упоряд. А.В. Ануфрієнко. - К., 1986. - 143 с.




Кузик В.В. П.Майборода. - К., 1987. - 46 с.

Нарис присвячений життю і творчості відомого українського композитора-пісенника, народного артиста СРСР П. Майбороди.




Кузык В. Платон Майборода / В. Кузык. - К.: Музична Україна, 1983. - 56 с.

Книжка присвячена життю і творчості видатного українського композитора П. Майбороди - народного артиста СРСР, лауреата Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка. Творчість П. Майбороди, складається основним чином із пісень і вокально-хорових творів.







  • Токар С. Композитор-легенда : [Платон Майборода] / С. Токар // Вітчизна. - 1995. - № 5/6. - С. 147-149.
  • Майборода П. Моя стежина : вибр. пісні та хори / П. Майборода - К., 1984. - 151 с.
  • Горбатюк В. "Білі каштани…" : [спогади про Платона Майбороду] / В. Горбатюк // Культура і життя. - 2006. - 6 верес. - С. 3.
  • Кирейко В. Пелехівські чародії : [про композиторів Георгія і Платона Майбороду] // Українська газета. - 1999. - 22 лип. - С. 4.
  • Яблонська Г. Козацькому роду нема переводу : [П. Майбороді виповнилося б 80] // Українська культура. - 1998. - № 11-12. - С. 15.


    Посилання по темі:
    Вікіпедія

    http://www.kino-teatr.ru/kino/composer/33558/bio/

    http://www.nplu.kiev.ua/ua/events/calendar/2008/text/dec/Majboroda.htm

    http://www.pisni.org.ua/persons/401.html

    http://imena.tv/heroes/maibor.htm

    http://news2000.org.ua/c/31920